Ви  ідете на навчання. По дорозі побачили, як, посковзнувшись, упала дівчина, вдарилась, забруднила свій одяг. Як ви думаєте яка буде реакція у більшості учнів , що проходять поруч? Оберіть варіант відповіді.

А)Кидають глузливо: щасливого приземлення! Он що значить бути роззявою...” і, сміючись, проходять далі.

Б)Допомагають підвестися, висловлюють співчуття.

(відповіді дітей)

Дійсно, спостерігаючи за поведінкою більшості сучасних дітей можна відмітити саме таку реакцію.

Здається, дрібничка. Що такого сталося? Упала – встане й піде далі. А от  сміх – це не дрібничка. Це сміх недоброзичливий, це насмішка над людиною, яка потрапила в незручне становище. Діти, сміючись, пішли і не бачать, як у дівчини з’явилися сльози. Не від болю в коліні, а від образи. Від дитячої бездушності. На думку В.Сухомлинського, той, хто сміється над помилкою, невдачею товариша, може стати жорстокою людиною. А могло бути по-іншому.

Підкажіть, як повинні були вчинити однолітки, щоб замість сліз, її обличчя осяяла усмішка, і не вони, а сама вона пожартувала над своєю пригодою: „От роззява!”?

(Міркування учнів)

От бачите, ви знаєте, як потрібно поводитися.  Неприємно тільки, коли вчинки людей не співпадають з їхніми словами. А для цього потрібно так небагато: вмійте поставити себе на місце тієї людини. Що відчули б ви у тій чи іншій ситуації? Поводьтеся з людьми так, як ви хочете, щоб поводилися з вами. Не лише вчинений вами акт насильства над людиною – жорстокий. Жорстокістю є і ваша байдужість. Умійте ділити з людьми і горе, і радість.

6.Вправа « Склянка»

Мета: емоційне усвідомлення своєї поведінки .

Дітям пропонується взяти одноразову склянку і зробити з нею те, що вони б зробили у стані агресії. Потім ведучий пропонує повернути предмет до первісного вигляду.

Обговорення:

• Чи можемо ми після сварки, агресивних дій усе відновити?
• Чи бувало, що після сварки ви шкодували про свої дії?
• Яке правило можна скласти до цієї вправи? Можливо ви знаєте прислів’я, яке підійде у даному випадку?

Правило: Завжди думай про наслідки своїх вчинків.

«Сім раз приміряй, а один раз відріж»

7.Вправа „Ярлики”

Учасники діляться на дві команди. Кожна команда отримує портрет чоловіка і інструкцію: „ Описати характер людини за зовнішніми даними. „ ( портрети однакові, але команди не повинні про це знати)

Одній команді ми говоримо, що це відомий лікар, який робить операції на серці. Другій – керівник терористичного угрупування.

Команди розташовуємо так, щоб вони не чули один одного і не бачили, що в них однакові портрети.

Обговорення:

• На що ви орієнтувались під час складання характеристики?
• Яку роль відігравало знання про професію людини?
• Назвіть випадок із життя, в якому діє механізм „ярлика”
• До чого можуть привести установки негативного характеру у реальному житті?

За допомогою цієї вправи ми можемо скласти правило –ніколи не робіть висновки про людей не поспілкувавшись з ними. Перше враження може бути помилковим.

8. Вправа «Сердиті  кульки»

Кульку надути а потім відпустити вона стає некерованою.

Мета. Зниження проявів агресивності.

Хід гри.

Надуйте кульку і тримайте в руці. Кулька символізує тіло, а повітря в ній – роздратування, гнів.

- Чи може зараз повітря  входити або виходити з кульки?

- Що трапляється, коли почуття переповнюють людину?

- Якщо людина переживає роздратування або гнів, чи може вона  зупинитися, обміркувати все?

Психолог відпускає кульку і вона стає некерованою, випускаючи повітря літає по класу.

- Чи безпечний цей  спосіб вираження гніву?

- Якщо кулька  це людина. Що з нею трапилося?

 Надуйте ще одну  кульку.

- Випустіть трохи повітря.

- Кулька зменшилася? 

 Здуватимемо кульку повільно, поки вона зовсім не здується.

Правило: слідкуй за рівнем своїх емоцій і почуттів.

Практичні поради «Як подолати гнів ?»

Вправа 1. Відчувши наближення злості, заплющіть очі і полічіть до 10.

Вправа 2. Відчуваючи наближення гніву, подивіться на годинник та відкладіть спалах гніву на 15 хвилин. Так можна навчити ІІІ. Заключна частина.

Притча: "Люди стають тим, що ми побачимо в них"

Якось один старий чоловік сидів в оазисі біля входу в місто. До нього підійшов юнак і запитав: «Я жодного разу тут не був. Які люди живуть у цьому місті? »
Старий відповів йому питанням: «А які люди були в тому місті, з якого ти пішов?»
«Це були егоїстичні і злі люди. Втім, саме тому я з радістю поїхав звідти »
«Тут ти зустрінеш точно таких же» - відповів йому старий.
Трохи згодом інша людина наблизилася до цього місця і задала те ж питання: «Я щойно приїхав. Скажи, старий, які люди живуть у цьому місті? » 
Старий відповів тим же: «А скажи, синку, як вели себе люди в тому місті, звідки ти прийшов?»
«О, це були добрі, гостинні і благородні душі. У мене там залишилося багато друзів, і мені нелегко було з ними розлучатися ».
«Ти знайдеш таких само і тут», - відповів старий.
Купець, який неподалік поїв своїх верблюдів, чув обидва діалоги. І як тільки друга людина відійшла, він звернувся до старого з докором: «Як ти можеш двом людям дати дві абсолютно різні відповіді на одне і те ж питання?»
На що старий відповів: «Сину мій, кожен носить свій світ у своєму серці. Той, хто в минулому не знайшов нічого хорошого в тих краях, звідки він прийшов, тут і тим більше не знайде нічого. Навпаки ж, той, у кого були друзі в іншому місті, і тут теж знайде вірних і відданих друзів. Бо, бач, люди, що нас оточують, стають тим, що ми знаходимо в них."